Пошкодження вертлюжної губи
   
Середа, 20.06.2018, 08:19
PDA Вітаю Вас Гость
Головна | Реєстрація | Вхід
Рокита Василь Григорович
Лікар травматолог, ортопед, м.Львів
тел. (097) 616-80-39
Головна » Статті » Кульшовий суглоб

Пошкодження вертлюжної губи
Пошкодження вертлюжної губи кульшового суглоба є досить частою і не діагностованою патологією.

Розриви вертлюжної губи аналогічні розривам менісків колінного суглоба, але у порівнянні з ними зустрічаються набагато рідше. Відносна рідкість розривів вертлюжної губи визначає той факт, що багато лікарів взагалі не знають про існування такого стану. Втім, це й не дивно, оскільки розриви вертлюжної губи зустрічаються переважно у спортсменів і знати про такі травми може тільки лікар, що займається лікуванням спортсменів. З іншого боку не виключено, що розриви вертлюжної губи вельми поширені і у звичайних людей, і прогрес у діагностиці, зокрема, поширення магнітно-резонансної томографії, дозволить виявляти цю проблему не тільки у спортсменів.

Існує два основних варіанти розриву вертлюжної губи: клаптевий і крайовий відрив. І в першому, і в другому випадку пошкоджена ділянка перестає виконувати свою функцію, фрагмент вертлюжної губи заважає рухам, защемлюється в суглобі, що, як ми вже відзначали, проявляється болем та можливим клацанням при рухах. Підступність розривів вертлюжної губи полягає в тому, що фрагмент, що вільно переміщається у суглобі,  пошкоджує і сусідній хрящ, що покриває головку стегнової кістки, що призводить до його хондромаляції (поступового витонченню і стиранню). Можливо, що хондромаляція в свою чергу може послужити причиною більш серйозного стану - артрозу кульшового суглоба (коксартрозу), однак вчені поки що не мають єдиної точки зору з цього приводу. Оскільки вертлюжна губа покриває вертлюжну западину по її периметру (за винятком ділянки внизу вертлюжної западини), то розриви можуть бути в різних місцях. Виділяють розриви в передній, верхній і задній частинах вертлюжної губи.

Розірвана вертлюжної губа служить причиною механічних перешкод рухам в кульшовому суглобі, що проявляється болем у паху або сідниці, дугою охоплює кульшовий суглоб ззовні. Біль часто поєднується зі клацаннями або з відчуттям перешкоди в кульшовому суглобі. Варто відзначити, що не всякий біль або клацання в кульшовому суглобі є ознакою розриву вертлюжної губи: причинами болю в кульшовому суглобі можуть бути багато інших травм і захворюваннь.

Мабуть, найбільш точним методом дослідження, що дозволяє виявити розрив вертлюжної губи, є   магнітно-резонансна томографія.   Однак, на жаль, і магнітно-резонансна томографія дає високий відсоток хибнонегативних результатів (тобто томограма виявляється нормальною тоді, коли розрив губи насправді є). Тому   в будь-якому випадку не варто применшувати важливість огляду лікаря, і на магнітно-резонансних томограмах мають значення лише ті знахідки, які корелюють з клінічними ознаками, тобто тими особливостями, які лікар виявляє при огляді.



Магнітно-резонансна томограма, що показує розрив вертлюжної губи в її верхній частині (руда стрілка вказує на фрагментований характер вертлюжної губи, її неправильну форму).

Для диференціальної діагностики болю в кульшовому суглобі можна ввести в суглоб місцевий анестетик (новокаїн, лідокаїн та ін) під контролем рентгеноскопії: тимчасове полегшення болю після цієї процедури свідчить про внутрішньосуглобову патологію.

Точний діагноз може бути виставлений при артроскопії - операції, при якій в порожнину суглоба через розріз, навіть швидше прокол, довжиною близько одного сантиметра вводять артроскоп (відеокамеру), яка дозволяє оглянути суглоб зсередини і остаточно переконатися в точному діагнозі.

Основними методами діагностики внутрішньосуглобової патології кульшового суглоба залишаються опитування і огляд лікаря - в ​​порівнянні з артроскопією (в якості діагностичного стандарту) вони дозволяють поставити правильний діагноз у 98% випадків. Для порівняння, магнітно-резонансна томографія дає помилково негативні результати в 42% випадків і хибнопозитивні результати в 10% випадків. Втім, такі високі цифри помилок магнітно-резонансної томографії можуть бути і обумовлені неправильним трактуванням знімків лікарями променевої діагностики, які не завжди знайомі з розривами вертлюжної губи. Полегшення болю у відповідь на введення в кульшовий суглоб місцевого анестетика вказує на внутрішньосуглобову патологію з надійністю 90%, однак ця проба не специфічна у відношенні розривів вертлюжної губи, а охоплює всі захворювання кульшового суглоба, що ще раз підкреслює важливість грамотного огляду лікаря.

Лікування

Консервативне лікування.   Розрив вертлюжної губи зазвичай неможливо вилікувати консервативним способом - вона практично не кровопостачається у людей старше 20 років і тому розриви самостійно не зростаються. Лікувальна фізкультура дозволяє зняти м'язовий спазм і виправити ходу, а нестероїдні протизапальні засоби знижують запалення і певною мірою полегшують симптоми болю, однак усунути джерело запалення і повністю позбавити хворого від симптомів ні лікувальна фізкультура, ні нестероїдні протизапальні засоби не здатні. Однак важлива і геометрія розриву. Якщо розрив невеликий, то він не буде служити причиною каскаду внутрішньосуглобових порушень (хонромаляція і, потім,   артрозу кульшового суглоба). При малих розривах є можливість самоадаптації суглоба.   Іноді спортсменам з постійно сильним болем в кульшовому суглобі при розривах вертлюжної губи, що свідчить про запалення суглоба, вводять в суглоб глюкокортикоїди (гідрокортизон, дипроспан), однак, як правило, це дає лише тимчасовий результат. Якщо розрив вертлюжної губи достатньо великий, то повне лікування можливо тільки завдяки операції - артроскопії кульшового суглоба.

Хірургічне лікування.   На жаль, хірургічне лікування розривів вертлюжної губи дає менш передбачувані результати, ніж лікування   розривів колінних менісків.   Артроскопія кульшового суглобу дає можливість лікарю побачити розрив вертлюжної губи і тим самим підтвердити діагноз. Мета операції полягає в тому, щоб видалити або пришити відірвану частину губи, що вільно бовтається в суглобовій порожнині і викликає симптоми, як можна краще зберігши при цьому частину, що залишилася неушкодженою. Під час артроскопії можна також оглянути інші структури, здатні викликати біль і клацання в суглобі (суглобовий хрящ вертлюжної западини і голівки стегнової кістки, зв'язку головки стегнової кістки і суглобову капсулу). В ході операції відірвану частину вертлюжної губи забирають, усуваючи тим самим механічну причину болю. У деяких рідкісних випадках, коли є великий крайовий відрив вертлюжної губи, може бути виконаний артроскопічний шов відірваної вертлюжної губи. Ця операція виконується за тим же принципом, що і   операція Банкарта при звичному вивиху в плечовому суглобі.
Категорія: Кульшовий суглоб | Додав: borschaga (06.01.2013)
Переглядів: 1190 | Теги: Пошкодження вертлюжної губи | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar

Рокита Василь Григорович(097) 616-80-39
www.traumatology.at.ua © 2018