Синдром стегново-вертлюгового зіткнення
   
Понеділок, 21.05.2018, 13:36
PDA Вітаю Вас Гость
Головна | Реєстрація | Вхід
Рокита Василь Григорович
Лікар травматолог, ортопед, м.Львів
тел. (097) 616-80-39
Головна » Статті » Кульшовий суглоб

Синдром стегново-вертлюгового зіткнення
Синдром стегново-вертлюгового зіткнення (імпінджмент-синдром)   - Одна з аномалій кульшового суглоба, при якій відбувається зіткнення суглобових структур під час руху. Стегново-вертлюговим називають його тому, що імпінджмент при русі можливий за рахунок зіткнення частини   стегнової кістки (частіше це шийка стегнової кістки або край головки стегнової кістки) з краєм вертлюговоїї западини (де розташовується хрящова вертлюгова губа).

У нормі імпінджмент неможливий, але в тому випадку, якщо на шийці стегнової кістки виникає горбок, або якщо край вертлюгової западини і її губи буде нерівним, потовщеним, буде занадто сильно вистояти, то саме ці горбки або потовщення будуть стикатись при рухах в суглобі. При цьому виникне порочне коло: утвори, які стикаються при русі будуть запалюватися, набрякати, ставати ще більшими в розмірі і ще сильніше піддаватись зіткненню. Точні причини, чому виникають ці нерівності, що призводять до імпінджмент синдрому, невідомі.

Іноді цей синдром називають і феморо-ацетабулярним імпінджментом (від латинських слів femur-стегнова кістка і acetabulum - вертлюгова западина).

Деякі вчені вважають, що імпінджмент-синдром є причиною раннього   артрозу кульшового суглоба.

Існує два механізми імпінджмента,   які можуть існувати в одному кульшовому суглобі одночасно:

1) ексцентрик-імпінджмент, викликаний несферичною формою головки, наявністю деформації на шийці стегнової кістки. Цей варіант іноді називають Кем-імпінджмент, від англійського слова cam - кулачковий механізм.

2) пінсер-імпінджмент, викликаний надмірним покриттям вертлюгової западини. Назва походить від англійського слова pincer - щипці.

Діагноз синдрому стегнової-вертлюгового зіткнення (імпінджмент-синдрому)

Основна ознака імпінджмента кульшового суглоба - біль, що виникає при певному положенні. При Кем-імпінджменті, як правило, це згинання і зовнішня ротація (обертання навколо осі). Саме в цьому положенні найчастіше і відбувається імпінджмент, тобто зіткнення. При пінсер-імпінджменті, в основі якого лежить глибоке положення головки в вертлюговій западині, зіткнення відбувається в більш широкій амплітуді рухів (згинання, розгинання, відведення та їх комбінації).

У діагностиці важливу роль відіграє огляд лікаря, який визначить за допомогою тестів становище, в якому виникає біль. Варто відзначити, що схожі на симптоми Кем-імпінджемента ознаки можуть виникати і при інших травмах і захворюваннях, що викликають   біль в кульшовому суглобі, наприклад, схожу картину може дати   розрив вертлюгової губи.

Для уточнення діагнозу виконують рентгенограми, які потрібно робити не тільки в стандартній передньо-задній проекції, але і в аксіальних, тобто бічних. Справа в тому, що не сильно виражена Кем-деформація часто і не видна на традиційній передньо-задній рентгенограмі, але її можна добре побачити на аксіальній рентгенограмі. Зміни кісток при імпінджмент синдромі не завжди яскраво виражені, тому іноді потрібно виконувати і контрольні рентгенограми протилежного, здорового кульшового суглоба.

У діагностиці можуть бути корисні і комп'ютерна томографія, і магнітно-резонансна томографія, які допоможуть визначити й інші причини болю в кульшовому суглобі, не обумовлені імпінджментом.

На жаль, лікарі рідко обізнані про проблему імпінджмент-синдрому кульшового суглоба і часто виставляється невірний діагноз, а справжня причина болю залишається без уваги.

Лікування синдрому стегново-вертлюгового зіткнення (імпінджмент-синдрому)

Консервативне лікування не усуває причину імпінджмента, тому воно рідко буває ефективним. Тим не менш, при невиражених пінсер-деформаціях воно може бути корисним з огляду вже згадуваного нами порочного кола: зіткнення викликає запалення, защемлення і запалена вертлюгова губа набрякає, збільшується в розмірах і ще більше бере участь в імпінджменті. У такому випадку розвантаження суглоба, прийом парацетамолу, нестероїдних протизапальних препаратів (ібупрофен, Ортофен та ін), уникнення рухів, які приводять до імпінджменту можуть допомогти впоратися із загостренням, але не вирішать проблему в принципі.

Консервативне лікування при Кем-імпінджменті не діє на причину захворювання в принципі, але потрібно пам'ятати, що і в цьому випадку при несильному зіткненні розвантаження суглоба, знеболюючі препарати можуть допомогти пережити період загострення болей.

Позбутися від причини імпінджмента можна тільки хірургічним шляхом, але це не означає, що всі імпінджемент-синдроми слід оперувати. В першу чергу слід орієнтуватися на ступінь, в якій наявний імпінджмент заважає життю, роботі, спорту. 
Слабко виражені Кем- і пінсер-деформації можна лікувати артроскопічним шляхом: через проколи довжиною в 1 сантиметр в порожнину суглоба вводять відеокамеру та інструменти. За допомогою спеціального артроскопічного бура резектують (видаляють) кістковий виступ на шийці стегнової кістки при Кем-деформації та / або резектують частину вертлюгової губи при пінсер-імпінджменті. Як ми вже відзначали, дуже часто ці два варіанти імпінджмента існують одночасно, тому в ході операції доводиться виконувати корекцію як шийки стегнової кістки, так і вертлюгової губи. Варто відзначити, що артроскопічна операція при імпінджменті далеко не завжди можлива технічно, більше того, найбільші фахівці з цієї проблеми   в світі воліють виконувати саме традиційну відкриту операцію, а не артроскопічну.

Часто імпінджмент супроводжують розриви вертлюгової губи, які лікуються за тим же принципом, що і традиційні   розриви на тлі травми або дегенеративних змін.

Імпінджмент синдром є причиною розвитку   артрозу кульшового суглоба, який є прогресуючим захворюванням. Коли лідируючою причиною болю, що  значно знижує якість життя стає не імпінджмент, а сам артроз, то може знадобитися ендопротезування кульшового суглоба. 

Артроз кульшового суглоба - це стан, при якому гладкі ковзаючі поверхні суглоба (суглобовий хрящ) ушкоджуються. Зазвичай це призводить до болю, тугорухомості і зниження амплітуди рухів у суглобі. Найбільш поширений вид артрозу - це деформуючий остеоартроз, як правило, розвивається у літніх пацієнтів в результаті зношування хряща.

Суглоб може уражатись і в результаті запальних захворювань (артритів), таких як ревматоїдний артрит та інших, в тому числі і аутоімунної природи.

Також артроз може розвинутися, якщо кульшовий суглоб не розвинувся, як годиться, і має неправильну будову (диспластичний коксартроз).

Також існує і посттравматичний артроз, який розвивається в результаті травми (незрощеного належним чином перелому в області кульшового суглоба).

Артроз може виникнути в результаті остеонекрозу (асептичного або аваскулярного некрозу), який характеризується омертвінням частини кісткової тканини.

Початкові прояви артрозу кульшового суглоба лікуються консервативно, в пізніх стадіях виконується ендопротезування (заміна) кульшового суглоба. 
Категорія: Кульшовий суглоб | Додав: borschaga (06.01.2013)
Переглядів: 1043 | Теги: Синдром стегново-вертлюгового зіткн | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
avatar

Рокита Василь Григорович(097) 616-80-39
www.traumatology.at.ua © 2018