Плечовий суглоб - є самим рухомим суглобом в тілі людини. Влаштований він таким чином, щоб дозволяти здійснювати рух будь-якого обсягу у всіх площинах. Зворотний бік підвищеної рухливості плечового суглоба - схильність до пошкоджень. Плечовий пояс прикріплюється до грудної клітки спереду грудинно-ключичним суглобом, а ззаду лопатка з'єднується з грудною кліткою тільки за допомогою м'язів.

Плечовий суглоб утворений трьома кістками: голівкою плечової кістки, суглобовою западиною лопатки і ключицею, яка не пов'язана з суглобом анатомічно, але значно впливає на його функцію. Головка плечової кістки відповідає за формою суглобовій западині лопатки, що також називається гленоідальною западиною. По краю суглобової западини лопатки є суглобова губа - хрящовий валик, який утримує головку плечової кістки в суглобі.

Особливістю плечового суглоба є значна роль м'язів не тільки в генерації руху, але і в динамічній стабілізації плечового суглоба. Наприклад, рух кидка м'яча неможливо здійснити безпечно і правильно без початкової стабілізації лопатки зубчастими, трапецієподібними, ромбоподібними м'язами, а плеча - м'язами манжети ротаторів. Між тим, дуже часто, патологію цих м'язів в силу поступового розвитку симптомів, приймають як просто «артроз» або навіть «остеохондроз». У результаті пацієнт з болями у плечі приходить до спортивного травматолога з уже масивним розривом манжети ротаторів, який вимагає тривалого відновлення після вже давно показаної операції на сухожиллях цих м'язів. Не менш актуальна проблема - нестабільність плечового суглоба, що виникла після вивиху і його вправляння.

Ліктьовий суглоб - один з найбільш складних суглобів в анатомічному і функціональному відношеннях. Побутове поняття "лікоть" має два значення - зараз зазвичай цим терміном позначають область ліктьового суглоба, тоді як раніше ліктем називали передпліччя - ділянка від кисті до ліктьового згину, в старовину однією з мір довжини був "лікоть". В анатомії ж розрізняють плече - верхній відділ вільної верхньої кінцівки, який починається від плечового суглоба і закінчується ліктьовим згином, власне ліктьовий суглоб, і передпліччя.

Ліктьовий суглоб складається з трьох суглобів: плече-ліктьового, плече-променевого і променево-ліктьового проксимального. Ці три суглоба мають одну спільну капсулу та одну суглобову порожнину, утворюючи, таким чином, складний суглоб. У ліктьовому суглобі можливі згинання та розгинання, пронація і супінація.

У людей з сильно розвиненою мускулатурою нерідко відзначається неповне розгинання в ліктьовому суглобі, що можна пов'язати не тільки з великим розвитком ліктьового відростка ліктьової кістки, але також з підвищеним тонусом м'язів (згиначів передпліччя), які перешкоджають повному розгинанню. Навпаки, у людей зі слабко розвиненою мускулатурою можна спостерігати не тільки розгинання, але навіть перерозгинання в цьому суглобі, особливо у жінок.